siroshka

* дана історія - власний досвід, висновки суб'єктивні, але в ній ані краплі вигаданого!

Усім відомо, що нічого доброго від Приватбанку чекати не варто. І я вже давно був у цьому переконаний. Але біда в тому, що коли організація відкривала мені ПП, то рахунки були зареєстровані саме в цій фінансовій установі.

Траплялися періодичні ахтунги, але послати їх к чортям не давала велика кількість банкоматів і більш менш доступні онлайн сервіси. Ще більше не хотілося закривати рахунок, адже в наших банковських системах це ще та історія.

Смс-очка

Я б і далі терпів дрібні пакості, які виникали з періодичністю зміни дівочого настрою, якби не прикра смс, яку я отримав 2 тижні тому. Повідомлення було таким

ФИЛИАЛ "РАСЧЕТНЫЙ ЦЕНТР", ОТДЕЛЕНИЕ N ** (****). ВОЗВРАТ СО СЧЕТА 2605 НА СЧЕТ 2600. ПОГАШЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТI ЗА РОЗРАХУНКОВО-КАСОВЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ЗГIДНО УГОДИ *** N ********** ВIД **.**.2007 СПИСАНИЕ С КАРТОЧНОГО СЧЕТА.

Оскільки ніяких комісій до цього в мене не знімали. Я навмисне виділив рік - 2007, т.т. за цей період не можливо було би таке не помітити. І спочатку навіть подумав - не біда: Глюканула система; зателефоную, насварюся і гроші повернуть (були випадки, все поверталось).

Онлайн допомога.

Спочатку писав у чат. Двічі... Хто не знає, що таке онлайн чат у приватбанку, той щаслива людина! Щоб вирішити питання, потрібно написати зо три рази питання, на яке спочатку реагує приватБот (найтупіша істота у всесвіті), потім доводиться довгенько так чекати, доки нарешті з'явиться дівчинка/хлопчик зі служби підтримки, уважно вислухає і хвилин через 10-15 скаже "Подождите, соединяю вас со специалистом по вашему вопросу". Така ітерація іноді повторюється по 2-3 рази, в результаті чого складається враження, що ти спілкуєшся з третиною персоналу служби підтримки. Коли, нарешті, мій спеціаліст з'являється на лінії, нерідко трапляється так, що від вас вимагатимуть ввести всі мислимі та немислимі дані (ІПН, Паспорт, номер телефону, номер картки, рахунку, картки-ключа і т.д., і т.п.) Скажу відверто - вони таки намагаються допомогти, іноді навіть допомагають. Але частіше посилають "на небо за зірочкою", себто у відділення.

У самому відділенні, спілкуючись з працівниками, відповідь на запитання можна вирішити трошки швидше. Але й там бувають цікаві моменти. Черги я не враховую ("електронна черга" - це точно не про прриватбанк). Якось я міняв картку. Треба було просто перевипустити картку, і все! У банкоматі написало - у будь-якому відділенні за 15 хвилин. Прийшов у відділення, через годину з хвостиком вийшов, як після візиту до зубодера: всунули мені нову картку, карту-ключ, кредитку (я опирався, але сказали, що без неї НЕ ЗМОЖУ активувати інші картки) і кредитку "для друга". А коли це все заводили, то ввели в систему мій ІПН з помилкою, в результаті чого я став фінансовим імпотентом на півтора тижні, доки не виправили помилку (що таке валідація введення даних програмісти приватбанку теж не знають).

Нежданчик
Після пари-трійки годинних переговорів у чатах (безрезультатних) я вирішив дзвонити до "персонального менеджера". Персональний менеджер - це така собі тьотінька для "биття", суть посади якої (принаймні таке враження склалося в мене) полягає у тому, щоб вислуховувати скарги таких телепнів як я (як ще назвати людину, в якої на рівному місці спід-носу хапанули півтори штуки, при цьому мотивували все "правильністю своїх вчинків"). Тітонька сказала: "Все правильно! З вас вираховували по 150 гривень щомісяця за обслуговування." Я питаю: "З якої такої такої лисої радості?". Тітонька протараторила заготовочку, буцім-то я підписав угоду, згідно якої з мене знімали кошти, але раніше не могли, оскільки там не було достатньої суми (не хочу мірятися фінансовими геніталіями ,але на моєму рахунку щомісяця було більше 150 грн.). І, що цікаво, зняли саме зараз і за 10 місяців!
Задавши декілька запитань, я зрозумів, що персональний менеджер увімкнула "автопілота" і далі розмовляти немає сенсу. Пішов у фіндепартамент з'ясовувати глибину дупи, у якій опинилися мої чесно зароблені грошенятка. Дупа виявилась глибокою. Тому що, як виявляється, банк (як завжди в Україні) може в односторонньому порядку змінити умови обслуговування рахунків, попередивши клієнтів. Але попередити "будь-яким зручним для банка способом"! У даному разі "зручним способом" для приватбанку є їхній форум новин, де вони викладають попередження про заплановані пограбування своїх вкладників. Звісна річ - кожен свідомий громадянин нашої Держави прокинувшись відкриває сайт новин приватбанку, щоб ознайомитись з найближчим фінансовим майбутнім! Тому прощення мені немає...

Це стало останньою краплиною мого терпіння цієї бандюкової машини. І як тільки повернеться з відпустки колега, піду закривати рахунок, попутно написавши скаргу і заяву про повернення грошей. Якщо мені повернуть хоч половину, я напевне почну святкувати нову визначну дату. Щороку! Назву це "Днем чесного банку".

Про статистику
Приватбанк позіціонує себе крізь, як банк №1, опираючись на статистику. Ось як вона робиться. Припустимо є 2 банки, кожен з яких випустив по 10 кредиток. Але у першому на кінець року лишилося лише 2, а в другому - 9. Відповідно другий банк - кращий. Була в мене кредитка приватівська. І не просто кредитка, а ГОЛД карта! Коли настали скрутні часи, перестав я користуватися кредитним лімітом, погасив заборгованість і залишив її на полиці. Пізніше отримав смс, що строк дії карточки скінчився, а перевипускати її не будуть - так вирішили свжтлия ліко комісія. Ну й бабця з воза - мустангам веселіше. Пройшло років зо три (якщо не більше). Приходить смс, аби я поквапився, тому що за 2 місяці за обслуговування моєї "золотої рибки... тю... кредитки" з мене знімуть багацько грошей (ясєн пеньок - ВІП карта, а не якась задристана простенька полуничка!). Побіг я у відділення (як сьогодні пам'ятаю - 2 числа), а там кажуть - пішов ти... сорі "зверніться, будь-ласка, у відділення, де відкривали картку". Питаю (чемно): "А чи знаєте ви, шляхетна пані, де зараз те відділення?" На що пані сказала: "Переїхало у Дніпропетровськ"!

Зробивши страшні очі, я почав наполегливо умовляти прийняти заяву на закриття картки. Сказали, щоб прийшов на початку наступного місяця... Поспішав на роботу і не хотів псувати собі довго настрій.

Згодом спробував зробити це у Вінниці, коли гостював у батьків. У першому відділенні мене не прийняли, тому що в них "не було відділення для обслуговування тримачів голд карт", у другому не змогли закрити, тому що була заборгованість у розмірі 39 копійок. Але то все дрібниці. Згодом закрили. Ось звідси і береться статистика - неможно просто так взяти і закрити кредитку у приватбанку.


Завершення
Я не чекаю співчуття чи розуміння. Хочу лише попередити: друзі, якщо у вас ненароком є рахунки у приватбанку - будьте пильними, щоб вас не обікрали, так як мене. Усі ті статистичні дані про "банк №1" - то вимощена зефіром дорога в пекло. І, можливо, цю історію прочитають високоповажні представники приватбанківської еліти і спитають самих себе: "Невже ми, вельмишановні жителі фінансового олімпу, дійсно спустилися до методів заробітку наперсточника. Невже не лишилось ані краплі гідності, самоповаги, шляхетності"?

Я ще не каліка, грошей зароблю, а зло рано чи пізно повертається ... причому в рази сильніше.


Будьмо чесними!
Усім добра!


Чмоки


п.с. при написання даного тексту жоден приватбанк не постраждав...